: : Навігація : :
: : Календарь : :
: : Архіви : :
: : Партнери : :
Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією
- Гість
Будь ласка, зареєструйтесь
: : Опитування : :
Як Ви ставитесь до пенсійної реформи? [?]
: : Актуальні документи : :
- ВІДПОЧИНОК. САНАТОРІЙ ЧЕРЕМОШ. МОРШИН
- Санаторій Черемош м.Моршин знаходиться в центрі курорту, в лісопарковій зоні – екологічно чистій місцевості, де сама природа сприяє вашому від...
- Статут профспілки працівників освіти і науки України
- Завантажити статут [attachment=305] ...
- КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР (УГОДА) між управлінням освіти і науки облдержадміністрації та обласним комітетом профспілки працівників освіти і науки України на 2012– 2015 роки
- Завантажити угоду [attachment=2] ...
- Розмір мінімальної заробітної плати: позиція профспілок
- В основу державної соціальної політики покладено ідею соціальних мінімумів: прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, ака...
- Контакти
- КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ &nb...
Відмова в прийомі на роботу за ознаками віку – це дискримінація особи в трудовій сфері
Профспілкові організації все частіше виявляють випадки відмови у прийнятті на роботу працівників пенсійного або перед пенсійного віку, прийняття їх на роботу на особливих (гірших) умовах, в т.ч. на умовах короткострокового трудового договору, контракту.
Особливі умови трудового договору для працівника з урахуванням його віку – це дискримінація особи в трудовій сфері, або ейджизм, коли людину не беруть на роботу, тому, що їй 45+.
Вимогами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Дискримінація заборонена нормами ратифікованого Україною міжнародного права та національним законодавством - Конвенція № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять 4 червня 1958 p., Загальна декларація прав люди¬ни від 10 грудня 1948 p., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (набрав чинності, у то¬му числі для України, 23 березня 1976 р.), Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти від 14 грудня 1960 р., Європейська конвенція з прав людини, ст. 2-1 Кодексу законів про працю України, а також цілої низки рішень судів, що мають силу нормативного акту – Європейського з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України.
У розумінні наведених вище нормативних актів, дискримінація – це будь-яка відмінність, недопущення або перевага, що проводиться за озна¬кою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, іноземного або соціального походження тощо, що призводить до знищення або порушення рівності можливостей або ставлення в галузі праці і занять (Конвенції № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять).
У нашому суспільстві більшість роботодавців роблять ставку саме на молоді кадри, але згідно умов КЗпП України обмежень за віком не існує.
Дискримінація в Україні може торкнутися кожного, незалежно від статі, віку чи стану здоров’я.
Вимогами ст. 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що повноваження про дискримінацію надані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання та протидії дискримінації.
Ст. 14, 15, 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» регламентується відповідальність за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації.
Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або до суду в порядку, визначеному законом.
Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом, та інших осіб.
Передбачено відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації, а саме: особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається Цивільним кодексом України та іншими законами.
Також передбачено відповідальність за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації, а саме: особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Особливі умови трудового договору для працівника з урахуванням його віку – це дискримінація особи в трудовій сфері, або ейджизм, коли людину не беруть на роботу, тому, що їй 45+.
Вимогами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Дискримінація заборонена нормами ратифікованого Україною міжнародного права та національним законодавством - Конвенція № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять 4 червня 1958 p., Загальна декларація прав люди¬ни від 10 грудня 1948 p., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (набрав чинності, у то¬му числі для України, 23 березня 1976 р.), Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти від 14 грудня 1960 р., Європейська конвенція з прав людини, ст. 2-1 Кодексу законів про працю України, а також цілої низки рішень судів, що мають силу нормативного акту – Європейського з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України.
У розумінні наведених вище нормативних актів, дискримінація – це будь-яка відмінність, недопущення або перевага, що проводиться за озна¬кою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, іноземного або соціального походження тощо, що призводить до знищення або порушення рівності можливостей або ставлення в галузі праці і занять (Конвенції № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять).
У нашому суспільстві більшість роботодавців роблять ставку саме на молоді кадри, але згідно умов КЗпП України обмежень за віком не існує.
Дискримінація в Україні може торкнутися кожного, незалежно від статі, віку чи стану здоров’я.
Вимогами ст. 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що повноваження про дискримінацію надані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання та протидії дискримінації.
Ст. 14, 15, 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» регламентується відповідальність за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації.
Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або до суду в порядку, визначеному законом.
Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом, та інших осіб.
Передбачено відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації, а саме: особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається Цивільним кодексом України та іншими законами.
Також передбачено відповідальність за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації, а саме: особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
С.А. Гостєва, юрисконсульт обкому профспілки
- Розділ: ---
| - Автор: Lenchik
- Коментарів: 0
- Переглядів: 375
|
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.