У зв’язку з набранням чинності Закону України від 27.03.2014 № 1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» з 1 квітня 2014 року працівники, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, не підлягають звільненню.

Вони увільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов'язків) відповідно до ст.119 КЗпП. Тобто, за мобілізованими працівниками протягом одного року зберігається місце роботи та середній заробіток. 

Відповідно до прикінцевих положень Закону № 1169 він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, застосування його вимог до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 1.04.2014, не передбачено.

Виходячи з цього, працівники, які були призвані в період з 21 березня (дата оголошення мобілізації) по 31 березня включно, могли бути звільнені з роботи, оскільки норми Закону № 1169 на них не поширювалися. 

На сьогодні для забезпечення соціального захисту тієї категорії працівників Міноборони виступає з ініціативою про внесення змін до законодавства, які б визнали такі звільнення незаконними та зобов’язали роботодавців поновити мобілізованих на попередній роботі із збереженням середньої заробітної за весь період перебування на військовій службі. При цьому, Міноборони  рекомендує особам, звільненим у зв’язку з мобілізацією, звертатися до віськкоматів за правовою допомогою та в подальшому оскаржувати звільнення в суді. Про це йде мова в роз’ясненні Міністерства оборони України від 29.04.2014.

Також варто відмітити, що Державна інспекція України  з питань праці в роз’ясненні від 30.04.2014 зазначає, що роботодавець та працівник можуть дійти згоди про відміну наказу про звільнення на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. У такому випадку за працівником зберігається середня заробітна плата від дати призову на військову служби, зазначену у повістці військового комісаріату. 

Завантпжити документи: lyst_mobiliz.doc [32 Kb]

rozyasnennia.doc [28 Kb]