: : Навігація : :
: : Календарь : :
: : Архіви : :
: : Партнери : :
Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією
- Гість
Будь ласка, зареєструйтесь
: : Опитування : :
Як Ви ставитесь до пенсійної реформи? [?]
: : Актуальні документи : :
- ВІДПОЧИНОК. САНАТОРІЙ ЧЕРЕМОШ. МОРШИН
- Санаторій Черемош м.Моршин знаходиться в центрі курорту, в лісопарковій зоні – екологічно чистій місцевості, де сама природа сприяє вашому від...
- Статут профспілки працівників освіти і науки України
- Завантажити статут [attachment=305] ...
- КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР (УГОДА) між управлінням освіти і науки облдержадміністрації та обласним комітетом профспілки працівників освіти і науки України на 2012– 2015 роки
- Завантажити угоду [attachment=2] ...
- Розмір мінімальної заробітної плати: позиція профспілок
- В основу державної соціальної політики покладено ідею соціальних мінімумів: прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, ака...
- Контакти
- КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ &nb...
Про відпустки працівників закладів освіти під час воєнного стану
З огляду на наближення літнього канікулярного періоду та з метою упередження випадків порушення законних прав та інтересів членів Профспілки працівників освіти і науки України, пов’язаних з невірним застосуванням норм чинного законодавства під час оформлення відпусток працівникам закладів освіти Кіровоградської області в умовах воєнного стану в Україні Кіровоградський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України вважає за доцільне звернути увагу представників місцевих рад, керівників органів управління освітою територіальних громад області та голів профспілкових організацій на наступне.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ), затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133 та від 18 квітня 2022 року № 259 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено відповідно з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року та з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки в умовах воєнного стану (їх тривалість і порядок надання) є:
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ;
- Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР;
- Кодекс Законів про працю України.
Статті 74 – 84 Кодексу Законів про працю України в узагальнюючому вигляді визначають види відпусток, їх тривалість та умови надання. Більш конкретну інформацію щодо цього нам дає Закон України “Про відпустки”.
Стаття 4 Закону України «Про відпустки» визначає такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
- основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);
3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);
3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону);
4) соціальні відпустки:
- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);
- відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону);
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону);
- відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону);
5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX (надалі – «Закон»), який регулює права та обов’язки працівників в умовах воєнного стану в Україні. Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім частини третьої ст. 13 Закону.
Згідно частини третьої статті 1 Закону у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 12 Закону у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою кореспондує із нормами ст. 6 Закону України «Про відпустки», ст. 75 КЗпП, які встановлюють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.
Відповідно до рекомендацій Міністерства економіки, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
Невикористана частина щорічної основної відпустки може бути надана працівнику закладу освіти безпосередньо днями відпочинку (але за заздалегідь створеним графіком відпусток (внесенням змін до раніше затвердженого графіку відпусток) або ж шляхом виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про відпустки».
Стосовно щорічної основної відпустки педагогічних працівників, то частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України «Про відпустки» установлено, що керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Тому щорічна основна відпустка, в тому числі її частина, має бути надана педагогічним працівникам влітку у період літніх канікул учнів.
Разом із тим пунктом 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №346, передбачено виключний випадок, коли щорічна основна відпустка може надаватися протягом навчального року, а саме – у разі необхідності санаторно-курортного лікування, якщо це передбачено колективним договором.
Пунктом 4 Порядку №346 також передбачається можливість надання відпустки не в канікулярний період. Зокрема установлено, що педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, – в інший канікулярний період.
Щодо колективних договорів, то статтею 11 Закону установлено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Тобто ця норма не є обов’язком сторін соціального діалогу.
Відповідно до роз’яснень Державної служби України з питань праці, Закон не призупиняє і не скасовує статті 9-1 КЗпП, а самі норми цієї статті не суперечать положенням Закону.
Згідно статті 9-1 Кодексу законів про працю «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги» підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
А тому, з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень, за рахунок власних коштів роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні. Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.
Державна служба України з питань праці у своїх роз’ясненнях також звертає увагу на те, що відповідно до статті 141 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Зазначена правова норма не є декларативною і повинна виконуватись, зокрема і у разі прийняття рішення роботодавцем про надання працівникам додаткових порівняно із законодавством трудових пільг, аби надання таких пільг не мало негативних наслідків для господарської діяльності і, в подальшому, для самих працівників.
Рішення про надання додаткових трудових пільг повинне прийматися органами управління підприємства, установи, організації відповідно до їх повноважень.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до положень частини 2 статті 12 Закону у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Міністерство економіки у своєму коментарі до цієї статті зазначає, що з метою забезпечення захисту трудових прав працівників, роботодавцю доцільно перед прийняттям рішення про відмову працівнику у наданні будь-якого виду відпусток провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати працівника про прийняте рішення.
Водночас частиною третьою статті 12 Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
З огляду на вищевказане, в умовах воєнного стану в Україні законодавчо не обмежено право працівника закладів освіти, не залученого до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, на отримання додаткових, соціальних, творчих та інших види відпусток, встановлених законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором. Також, на прохання працівника, роботодавець має право надати йому основну щорічну відпустку тривалістю більше 24 календарних днів та відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку її надання.
Також, звертаємо увагу представників місцевих рад, керівників органів управління освітою територіальних громад області та керівників закладів освіти на обов’язковість виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки гарантовано відповідно до змісту ч. 1 ст. 57 та ст.57-1 Закону України «Про освіту», які є чинними на даний момент.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ця виплата входить до структури заробітної плати.
Відповідно до положень п.п. 8.3.1., 8.3.2 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, та п.п. 8.3.2., 8.3.3 Обласної угоди, визначені додаткові соціальні гарантії на надання, відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту», педагогічним та науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток педагогічним та науково-педагогічним працівникам у розмірі одного посадового окладу.
Тобто, невиплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки буде кваліфікуватися Кіровоградським обкомом Профспілки працівників освіти і науки України, як уповноваженим профспілковим органом громадського контролю, як виплата заробітної плати не у повній мірі – заборгованість.
Керуючись ст. 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ст. 35 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких професійні спілки уповноважені здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці, Кіровоградський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України просить забезпечити на території вашої громади дотримання чинного законодавства під час оформлення відпусток працівникам закладів освіти в умовах воєнного стану в Україні.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ), затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133 та від 18 квітня 2022 року № 259 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено відповідно з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року та з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки в умовах воєнного стану (їх тривалість і порядок надання) є:
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ;
- Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР;
- Кодекс Законів про працю України.
Статті 74 – 84 Кодексу Законів про працю України в узагальнюючому вигляді визначають види відпусток, їх тривалість та умови надання. Більш конкретну інформацію щодо цього нам дає Закон України “Про відпустки”.
Стаття 4 Закону України «Про відпустки» визначає такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
- основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);
3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);
3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону);
4) соціальні відпустки:
- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);
- відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону);
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону);
- відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону);
5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX (надалі – «Закон»), який регулює права та обов’язки працівників в умовах воєнного стану в Україні. Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім частини третьої ст. 13 Закону.
Згідно частини третьої статті 1 Закону у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 12 Закону у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою кореспондує із нормами ст. 6 Закону України «Про відпустки», ст. 75 КЗпП, які встановлюють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.
Відповідно до рекомендацій Міністерства економіки, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
Невикористана частина щорічної основної відпустки може бути надана працівнику закладу освіти безпосередньо днями відпочинку (але за заздалегідь створеним графіком відпусток (внесенням змін до раніше затвердженого графіку відпусток) або ж шляхом виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про відпустки».
Стосовно щорічної основної відпустки педагогічних працівників, то частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України «Про відпустки» установлено, що керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Тому щорічна основна відпустка, в тому числі її частина, має бути надана педагогічним працівникам влітку у період літніх канікул учнів.
Разом із тим пунктом 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №346, передбачено виключний випадок, коли щорічна основна відпустка може надаватися протягом навчального року, а саме – у разі необхідності санаторно-курортного лікування, якщо це передбачено колективним договором.
Пунктом 4 Порядку №346 також передбачається можливість надання відпустки не в канікулярний період. Зокрема установлено, що педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, – в інший канікулярний період.
Щодо колективних договорів, то статтею 11 Закону установлено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Тобто ця норма не є обов’язком сторін соціального діалогу.
Відповідно до роз’яснень Державної служби України з питань праці, Закон не призупиняє і не скасовує статті 9-1 КЗпП, а самі норми цієї статті не суперечать положенням Закону.
Згідно статті 9-1 Кодексу законів про працю «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги» підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
А тому, з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень, за рахунок власних коштів роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні. Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.
Державна служба України з питань праці у своїх роз’ясненнях також звертає увагу на те, що відповідно до статті 141 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Зазначена правова норма не є декларативною і повинна виконуватись, зокрема і у разі прийняття рішення роботодавцем про надання працівникам додаткових порівняно із законодавством трудових пільг, аби надання таких пільг не мало негативних наслідків для господарської діяльності і, в подальшому, для самих працівників.
Рішення про надання додаткових трудових пільг повинне прийматися органами управління підприємства, установи, організації відповідно до їх повноважень.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до положень частини 2 статті 12 Закону у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Міністерство економіки у своєму коментарі до цієї статті зазначає, що з метою забезпечення захисту трудових прав працівників, роботодавцю доцільно перед прийняттям рішення про відмову працівнику у наданні будь-якого виду відпусток провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати працівника про прийняте рішення.
Водночас частиною третьою статті 12 Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
З огляду на вищевказане, в умовах воєнного стану в Україні законодавчо не обмежено право працівника закладів освіти, не залученого до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, на отримання додаткових, соціальних, творчих та інших види відпусток, встановлених законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором. Також, на прохання працівника, роботодавець має право надати йому основну щорічну відпустку тривалістю більше 24 календарних днів та відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку її надання.
Також, звертаємо увагу представників місцевих рад, керівників органів управління освітою територіальних громад області та керівників закладів освіти на обов’язковість виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки гарантовано відповідно до змісту ч. 1 ст. 57 та ст.57-1 Закону України «Про освіту», які є чинними на даний момент.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ця виплата входить до структури заробітної плати.
Відповідно до положень п.п. 8.3.1., 8.3.2 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, та п.п. 8.3.2., 8.3.3 Обласної угоди, визначені додаткові соціальні гарантії на надання, відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту», педагогічним та науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток педагогічним та науково-педагогічним працівникам у розмірі одного посадового окладу.
Тобто, невиплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки буде кваліфікуватися Кіровоградським обкомом Профспілки працівників освіти і науки України, як уповноваженим профспілковим органом громадського контролю, як виплата заробітної плати не у повній мірі – заборгованість.
Керуючись ст. 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ст. 35 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких професійні спілки уповноважені здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці, Кіровоградський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України просить забезпечити на території вашої громади дотримання чинного законодавства під час оформлення відпусток працівникам закладів освіти в умовах воєнного стану в Україні.
- Розділ: Соціально-економічний захист
| - Автор: Lenchik
- Коментарів: 0
- Переглядів: 109
|
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.